Срібне повідомлення Інтерполу

Срібне повідомлення розроблено як відповідь на зростання транснаціональних фінансових злочинів. Особливо гостро постала проблема криптовалют — Bitcoin і подібні активи дозволяють переводити незаконні кошти за кордон фактично без слідів. На Генеральній асамблеї Інтерполу у 2015 році в Кігалі правоохоронці з різних країн зрозуміли: існуючі інструменти розшуку осіб неспроможні стежити за активами, які мігрують по фінансових мережах.

За десятиліття цифрові фінансові інструменти еволюціонували набагато швидше, ніж міжнародні механізми їхнього контролю. Традиційні повідомлення Інтерполу — червоне, синє, зелене, жовте, чорне, помаранчеве та фіолетове — зосереджені переважно на розшуку осіб або modi operandi злочинних груп. Silver Notice заповнює прогалину: його метою є не людина, а гроші та майно.

Влітку 2024 року Інтерпол провів спеціалізований workshop у Нігерії. Фінансові розслідувачі з кількох десятків країн відпрацювали процедури обміну інформацією про підозрілі активи, розробили технічні стандарти, обговорили способи верифікації даних. Результатом цієї підготовки стало офіційне введення Silver Notice в експлуатацію на початку 2025 року.

Інтерпол використовує кольорову систему. Червоне повідомлення запитує тимчасовий арешт особи з метою екстрадиції. Синє — збирає додаткову інформацію про підозрювану. Зелене попереджає про осіб, які можуть вчинити злочин у іншій країні. Жовте розшукує зниклих безвісти, чорне ідентифікує невідомі тіла, помаранчеве попереджає про небезпечні предмети або modi operandi, фіолетове обмінюється інформацією про способи дії злочинних груп.

Silver Notice унікальне. Його об’єктом є не особа, а активи: банківські рахунки, нерухомість, транспортні засоби, акції, інвестиційні портфелі, криптовалютні гаманці. Повідомлення надсилається до Національних центральних бюро з проханням встановити, чи зареєстровані на території активи, що можуть бути пов’язані з відмиванням грошей або іншими фінансовими злочинами.

На відміну від червоного повідомлення, яке часто тягне за собою затримання та екстрадиційні процедури, Silver Notice ініціює перевірку фінансових даних. Держава-учасниця проводить запит до реєстрів власності, банківських баз даних, автомобільних реєстрів, корпоративних архівів. Якщо активи виявлені, інформація передається країні-запитувачу через канали взаємної правової допомоги.

Silver Notice використовують у справах, де підозрюється транснаціональне відмивання грошей, коли активи переміщені за кордон або зареєстровані на іноземних юрисдикціях з метою приховування їхнього злочинного походження. Типові сценарії: корупційні злочини, коли посадова особа виводить хабарі через мережу офшорних компаній; шахрайство у великих розмірах, коли викрадені кошти інвестуються у зарубіжну нерухомість; організована злочинність, коли доходи від наркоторгівлі конвертуються у легальні бізнес-структури.

Особливу увагу Silver Notice приділяє випадкам з криптовалютою. Bitcoin, Ethereum та інші дозволяють переводити значні суми без участі традиційних банків. Коли злочинець конвертує криптовалюту у фіатні гроші або купує за неї фізичні активи — нерухомість, автомобілі преміум-класу, яхти — срібне повідомлення допомагає встановити, де саме ці активи зареєстровані.

Інший поширений сценарій — складні корпоративні структури з номінальними власниками. Особа, підозрювана у фінансовому злочині, реєструє компанію в одній країні, відкриває рахунок у другій, купує нерухомість у третій. Формальним власником все це може бути довірена особа або підставна фірма. Silver Notice запитує у всіх учасників пілоту, чи є у реєстрах активи, пов’язані з підозрюваним або його асоційованими особами.

Нерухоме майно — один із найпоширеніших об’єктів розшуку. До нього належать житлові будинки, квартири, земельні ділянки, комерційна нерухомість, склади, офісні приміщення. У багатьох країнах реєстри власності є доступними для правоохоронних органів, що спрощує перевірку за срібним повідомленням.

Транспортні засоби охоплю

Чи є срібне повідомлення Інтерполу обов'язковим для виконання

Усі повідомлення Інтерполу мають добровільний характер. Вони не є міжнародними ордерами на арешт і не зобов'язують держави-члени вживати конкретних дій. Це принципова відмінність між повідомленням Інтерполу та обов'язковим юридичним інструментом — наприклад, міжнародним ордером на арешт або санкціями Ради Безпеки ООН. Кожна країна-учасниця Інтерполу зберігає суверенне право вирішувати, як реагувати на повідомлення, виходячи з власного законодавства, міжнародних зобов'язань та політичних міркувань.

Silver Notice не змінює цього правила. Коли Національне центральне бюро отримує срібне повідомлення, воно може провести перевірку у національних реєстрах, може передати запит до компетентних органів — податкової служби, фінансової розвідки, поліції — або може залишити повідомлення без реакції. Рішення залежить від того, чи вважає держава, що запит відповідає її національним інтересам та місцевим правовим нормам.

На практиці більшість країн намагаються співпрацювати у фінансових розслідуваннях, особливо якщо запит надходить від держави-партнера та підкріплений документами про кримінальне провадження. Але відсутність обов’язкового характеру означає реальне остаточне право. Навіть якщо активи виявлені, країна може відмовити у передачі інформації або запропонувати офіційну процедуру взаємної правової допомоги замість прямої відповіді на Silver Notice — що затягує справу на місяці або навіть роки.

Сам факт публікації Silver Notice не призводить до автоматичного арешту або заморожування активів. Повідомлення — це запит на інформацію, а не судове рішення. Власник активів може навіть не дізнатися про його існування, якщо країна, де зареєстровані його активи, не вживатиме подальших дій.

Все змінюється в момент, коли Національне центральне бюро передає інформацію про активи країні-ініціатору. Тоді ця країна може звернутися з офіційним клопотанням про арешт активів, їхнє заморожування або конфіскацію. Такі клопотання розглядаються відповідно до національного законодавства країни, де знаходяться активи, та міжнародних договорів між двома державами.

Часто виникає питання про повідомлення власника. У деяких юрисдикціях закон вимагає повідомляти власника про запит іноземної держави та давати можливість оскаржити обмежувальні заходи. В інших країнах арешт може бути накладений без попереднього сповіщення, якщо існує ризик швидкого виведення активів. Право на оскарження зазвичай виникає після накладення арешту, а не на стадії інформаційного запиту через Silver Notice — це критичне розрізнення, яке впливає на стратегію захисту.

Комісія з контролю файлів Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOL’s Files, CCF) — незалежний орган, створений для забезпечення того, щоб обробка персональних даних Інтерполом відповідала статутним вимогам та правам людини. Будь-яка особа або організація може подати скаргу, якщо вважає, що повідомлення Інтерполу — включно з срібним — порушує правила обробки даних або має політичний характер.

Скарга до CCF подається в письмовій формі через офіційний сайт Інтерполу. Заявник повинен обґрунтувати порушення: справа має політичний характер, активи отримані законним шляхом, у країні-ініціаторі відсутні гарантії справедливого судового розгляду або повідомлення базується на сфабрикованих доказах.

Розгляд займає кілька місяців. Комісія запрошує додаткові документи у заявника, країни-ініціатора або Генерального секретаріату Інтерполу. За результатами CCF приймає одне рішення: залишити повідомлення без змін (якщо порушень не виявлено), видалити його повністю (якщо воно не відповідає статутам) або внести зміни (якщо виявлено неточності).

Рішення CCF є обов’язковим для Генерального секретаріату. Якщо Комісія рекомендує видалення Silver Notice, повідомлення має бути вилучено з баз даних протягом семи днів. Але — важливе застереження — Національні центральні бюро не зобов’язані автоматично інформувати місцеві правоохоронні органи про видалення. Власнику активів може знадобитися додатковий супровід для припинення внутрішніх процедур у країнах, де проводилася перевірка.