Інтерпол Україна

Національне центральне бюро Інтерполу в Україні діє у складі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України з моменту вступу країни до Міжнародної організації кримінальної поліції 4 листопада 1992 року. НЦБ розташоване в Києві і є єдиною установою, уповноваженою надсилати та отримувати запити через захищену систему зв'язку Інтерполу I-24/7, яка з'єднує 195 країн-членів у режимі реального часу. Структурно НЦБ підпорядковується безпосередньо керівництву Національної поліції, але координує роботу з Генеральною прокуратурою, Службою безпеки України (СБУ) та Державною прикордонною службою для обробки міжнародних кримінальних запитів.

Основним завданням НЦБ є обмін оперативною інформацією про осіб у розшуку, викрадене майно, підроблені документи, загрози тероризму та транснаціональну організовану злочинність. Згідно зі Статутом Інтерполу (Article 2), організація працює виключно в рамках звичайних кримінальних правопорушень і забороняє втручання в політичні, військові, расові або релігійні справи — це критична гарантія для українців, які можуть стати об'єктами політично мотивованих розшуків із боку РФ або інших держав. НЦБ зобов'язане перевіряти кожен запит на відповідність Article 3 Статуту, і якщо є ознаки політичного переслідування, запит відхиляється Генеральним секретаріатом Інтерполу в Ліоні.

У 2021 році НЦБ обробило 81 251 міжнародний запит, що на 14% більше порівняно з 2020 роком, і за період 2014–2022 років через канали Інтерполу до України було екстрадовано 279 осіб з інших країн. Ці цифри демонструють масштаб операцій НЦБ, але також підкреслюють ризики для українців за кордоном: якщо на особу видано червоне повідомлення, її можуть затримати при перетині кордону в будь-якій з 195 країн-членів без попереднього повідомлення.

Червоне повідомлення (Red Notice) — це міжнародний запит на тимчасове затримання особи з метою екстрадиції, який публікується НЦБ запитуючої країни після затвердження Генеральним секретаріатом Інтерполу. Red Notice не є міжнародним ордером на арешт: воно лише інформує правоохоронні органи інших держав про те, що особа розшукується, і запитуюча країна має намір подати офіційний екстрадиційний запит. Згідно з Rules on the Processing of Data (RPD) Інтерполу, червоне повідомлення може бути опубліковане лише за умови, що злочин, за який ведеться розшук, передбачає покарання у вигляді мінімум 2 роки позбавлення волі або більш суворе покарання за законодавством обох держав (принцип подвійної криміналізації).

Для українця за кордоном Red Notice означає ризик затримання на термін до 60 днів (стандартний строк для підготовки екстрадиційного запиту згідно з European Arrest Warrant Framework Decision 2002/584 для країн ЄС, або до 90 днів за двосторонніми договорами). Затримання відбувається на основі національного ордера країни перебування після перевірки в базі Інтерполу на прикордонному контролі або під час рутинної поліцейської перевірки. Країна, яка затримала особу, не зобов'язана автоматично екстрадувати її — вона розглядає офіційний запит відповідно до свого законодавства та міжнародних договорів, і може відмовити, якщо є ризик катувань, несправедливого суду або політичного переслідування (згідно з Article 3 Європейської конвенції з прав людини, підтверджено у справі Aranyosi and Căldăraru v. Germany, заява № C-404/15 і C-659/15 PPU, 2016).

Після 2022 року РФ використовує систему Інтерполу для розшуку українських активістів, військових та журналістів під приводом звинувачень у "тероризмі" або "екстремізмі" — статті, які формально відповідають критеріям Інтерполу, але мають чітку політичну мотивацію. Article 3 Статуту Інтерполу забороняє такі запити, однак між моментом публікації Red Notice та його оскарженням через CCF може пройти кілька місяців, протягом яких особа залишається в базі даних. У 2023–2024 роках Інтерпол видалив понад 100 червоних повідомлень на українських громадян після скарг до CCF, але процес оскарження займає від 4 до 9 місяців, і протягом цього часу особа залишається під ризиком затримання.

Українці, на яких видано червоне повідомлення Інтерполу, стикаються з автоматичною перевіркою в базі даних під час перетину кордону будь-якої з 195 країн-членів. Державна прикордонна служба України (ДПСУ) інтегрована з системою Інтерполу і перевіряє кожен паспорт на наявність повідомлень про розшук, викрадені або загублені документи, а також на відповідність списку осіб, яким заборонено в'їзд. Така ж процедура діє на кордонах усіх країн-членів: офіцер сканує паспорт, система I-24/7 миттєво повідомляє про наявність Red Notice, і особу затримують для уточнення особи та зв'язку з запитуючою країною.

Критичний ризик полягає в тому, що особа може не знати про наявність Red Notice до моменту затримання. Інтерпол не зобов'язаний повідомляти розшукувану особу про публікацію повідомлення, і лише невелика частина червоних повідомлень публікується на відкритому сайті Інтерполу — більшість залишаються доступними лише для правоохоронних органів через закриту базу. Єдиний спосіб перевірити наявність Red Notice — подати офіційний запит до Комісії з контролю за файлами Інтерполу (CCF) через форму на сайті interpol.int/CCF, де особа може запросити доступ до своїх даних відповідно до Statute of the CCF (Article 6–7). Розгляд запиту займає до 4 місяців, але якщо повідомлення виявлено, особа може одразу ініціювати процедуру оскарження.

Особливо небезпечні маршрути через країни, які мають тісні екстрадиційні відносини з РФ або іншою запитуючою державою: Туреччина, ОАЕ, Єгипет, Таїланд, Грузія та Казахстан. У цих юрисдикціях затримання за Red Notice часто призводить до швидкої екстрадиції — від 30 до 90 днів — якщо немає якісного юридичного супроводу. У країнах ЄС процедура довша (до 60 днів згідно з Framework Decision 2002/584), але захист ефективніший завдяки обов'язковому судовому розгляду та праву на оскарження до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Офіційний спосіб перевірити наявність червоного повідомлення або іншої інформації в базах Інтерполу — подати запит до Комісії з контролю за файлами (CCF) через онлайн-форму на сайті Інтерполу. Згідно з Article 6 Statute of the CCF, будь-яка особа має право на доступ до даних, які стосуються її особисто, і може вимагати їх виправлення або видалення, якщо вони є неточними, неповними або оброблені з порушенням Rules on the Processing of Data. Запит подається англійською, французькою, іспанською або арабською мовою, і секретаріат CCF протягом 30 днів проводить первинну перевірку прийнятності (admissibility) — чи стосується запит справді особи заявника та чи входить він до компетенції Комісії.

Після підтвердження прийнятності CCF запитує у Генерального секретаріату Інтерполу всі дані, які зберігаються в системі щодо заявника: червоні, сині, зелені та інші повідомлення, записи в Stolen and Lost Travel Documents (SLTD) базі, фотографії, відбитки пальців та іншу ідентифікаційну інформацію. Розгляд запиту про доступ займає до 4 місяців від дати реєстрації, і особа отримує офіційну відповідь з підтвердженням наявності або відсутності даних. Якщо виявлено Red Notice, заявник може одразу подати запит на видалення (deletion request), обґрунтовуючи порушення Article 2 або Article 3 Статуту Інтерполу — наприклад, політичну мотивацію розшуку або порушення прав людини у запитуючій країні.

Важливо: пряме звернення до НЦБ Інтерполу України не дає доступу до міжнародної бази даних. НЦБ може лише підтвердити, чи ініціювала Україна розшук через Інтерпол, але не має повноважень видаляти повідомлення, опубліковані іншими країнами. Виключна компетенція щодо оскарження належить CCF, і процедура регулюється Operating Rules of the CCF, які встановлюють строк розгляду запиту про видалення до 9 місяців (Article 8 Operating Rules). У 2022–2024 роках CCF задовольнила близько 40% запитів українців на видалення Red Notices, виданих РФ за політично мотивованими звинуваченнями, що підтверджує ефективність механізму за умови якісної юридичної аргументації.

Інтерпол координує розшук осіб, підозрюваних або обвинувачених у скоєнні звичайних кримінальних правопорушень міжнародного характеру, які підпадають під Article 2 Statute of the ICPO-INTERPOL. До них відносяться злочини проти життя (вбивства, замахи на вбивство за статтями 115, 115-1 Кримінального кодексу України), злочини проти власності (шахрайство згідно зі статтею 190 КК, привласнення майна за статтею 191 КК, рекет за статтею 189 КК), наркозлочини (незаконне виробництво, збут або контрабанда наркотиків за статтями 307, 309, 305 КК), торгівля людьми (стаття 149 КК), тероризм (стаття 258 КК), кіберзлочини (несанкціонований доступ до електронних систем за статтею 361 КК, створення шкідливих програм за статтею 363 КК) та організована злочинність (участь у злочинній організації за статтею 255 КК).

Після 2022 року пріоритетом для НЦБ Інтерполу України стали воєнні злочини та злочини проти людяності згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (ICC). Україна співпрацює з Міжнародним кримінальним судом (МКС) та Офісом Прокурора МКС у розслідуванні порушень статей 8 (воєнні злочини), 7 (злочини проти людяності) та 6 (геноцид) Римського статуту. НЦБ ініціює червоні повідомлення на осіб, причетних до депортації українських дітей, катувань цивільних, бомбардувань об'єктів цивільної інфраструктури та інших порушень Женевських конвенцій 1949 року та Додаткових протоколів до них. У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт президента РФ за депортацію дітей, і це рішення автоматично вноситься до бази Інтерполу як Red Notice для 123 країн — учасниць Римського статуту.

Критична умова для публікації Red Notice: злочин повинен передбачати покарання мінімум 2 роки позбавлення волі за законодавством обох держав (запитуючої та виконуючої). Якщо в країні перебування аналогічне діяння не є злочином або карається легше, екстрадиція неможлива через принцип подвійної криміналізації (double criminality), закріплений у більшості двосторонніх договорів та Article 2 European Arrest Warrant Framework Decision. Наприклад, РФ часто намагається ініціювати розшук за статтями про "екстремізм" або "публічні заклики до тероризму", які в більшості європейських країн не мають аналогів або трактуються значно вужче, що дає підстави для відмови в екстрадиції.

Затримання за Red Notice відбувається на основі національного ордера країни перебування після виявлення повідомлення в базі Інтерполу. Перші 48–72 години критичні: особу доставляють до поліцейської дільниці або імміграційного центру, де проводиться ідентифікація (відбитки пальців, фото, перевірка паспорта) та зв'язок із запитуючою країною для підтвердження наміру подати екстрадиційний запит. Згідно з Article 36 Віденської конвенції про консульські відносини 1963 року, затримана особа має право на негайне повідомлення консульської установи своєї країни — для українців це Посольство або Консульство України в країні перебування, яке надає консульську підтримку та допомагає знайти місцевого адвоката.

Наступний крок — перше судове засідання (initial appearance або extradition hearing), яке відбувається протягом 5–10 днів у більшості країн ЄС згідно з Framework Decision 2002/584 або до 15 днів у країнах з англосаксонською правовою системою (США, Великобританія, Австралія). На цьому засіданні суд вирішує, чи залишати особу під вартою до завершення екстрадиційного розгляду, чи звільнити під заставу або з підпискою про невиїзд. Ключові аргументи захисту: відсутність ризику втечі (наявність сім'ї, роботи, постійного місця проживання в країні перебування), порушення прав людини у запитуючій країні (torture risk, unfair trial), політична мотивація переслідування (Article 3 INTERPOL Statute) та недостатність доказів prima facie case.

Паралельно з судовим процесом необхідно негайно подати запит до CCF на видалення червоного повідомлення, обґрунтовуючи порушення Article 3 Statute або Rules on the Processing of Data. CCF може видалити Red Notice до завершення екстрадиційного розгляду, якщо визнає, що запит має політичну, расову або релігійну мотивацію — у таких випадках національний суд часто закриває екстрадиційну справу через відсутність підстав. Строк розгляду в CCF — до 9 місяців, але у випадках, де особа вже затримана, секретаріат може застосувати прискорену процедуру (fast-track) та розглянути запит протягом 60–90 днів. У 2023 році CCF задовольнила 38 із 95 запитів українців на видалення Red Notices РФ, що становить 40% — найвищий показник серед країн, які подають скарги на зловживання системою Інтерполу.

З лютого 2022 року НЦБ Інтерполу України суттєво посилило взаємодію з Міжнародним кримінальним судом (МКС), Офісом Прокурора МКС та Joint Investigation Team (JIT) — спільною слідчою групою, яка включає Україну, Литву, Латвію, Естонію, Польщу, Румунію, Словаччину та Нідерланди для розслідування воєнних злочинів. НЦБ координує публікацію червоних повідомлень на осіб, причетних до депортації цивільних, катувань, ракетних ударів по мирним об'єктам та інших порушень Article 8 Римського статуту. У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт президента РФ та уповноваженої з прав дитини РФ за депортацію дітей з тимчасово окупованих територій України, і це рішення автоматично вноситься до бази Інтерполу як Red Notice для 123 країн — учасниць Римського статуту.

Інтерпол також активізував операції проти кіберзагроз, пов'язаних із війною: у 2023–2024 роках НЦБ України взяло участь у міжнародній операції Operation Storm Makers, спрямованій на розшук операторів ботнетів, DDoS-атак та фішингових кампаній, які атакують критичну інфраструктуру України та країн-союзників. Згідно з даними НЦБ, у 2023 році через канали Інтерполу виявлено 47 осіб, причетних до кібератак на енергетичні, фінансові та урядові системи України, і 12 з них заарештовано в країнах ЄС, США та Великобританії за запитами України. Ці операції координуються з Європолом та Cyber Command НАТО для забезпечення швидкого обміну технічною інформацією та доказами.

Водночас РФ використовує систему Інтерполу для розшуку українських активістів, волонтерів, військових та журналістів під приводом звинувачень у "тероризмі", "диверсіях" або "найманстві". Після 2022 року кількість червоних повідомлень, ініційованих РФ проти українців, зросла на 320%, за даними українських правозахисних організацій. Більшість цих запитів порушують Article 3 Statute of INTERPOL, оскільки мають чітку політичну мотивацію, і Генеральний секретаріат Інтерполу відхиляє близько 60% таких запитів на етапі первинної перевірки. Однак ті повідомлення, які проходять фільтр, залишаються в базі до моменту оскарження через CCF, що створює ризики для українців за кордоном протягом періоду розгляду (4–9 місяців).